Український живопис ХІХ — початку ХХ ст.

Примітки

1. Одними з перших, як відомо, стали дев’ять малюнків та ескізів Михайла Врубеля, презентовані музею 1904 року родиною цукрозаводчиків Терещенків – відомих київських меценатів та колекціонерів.

2. Ф.Ернст. Каталог виставки «Українське малярство XVII-XX ст.» 1929. – С.10.

3. Інвентарна книга №№ 1-1520 за 1902-26 рр., № 150

4. Ф.Ернст. Каталог виставки «Українське малярство XVII-XX ст.» 1929 – С.6.

5. Ф.Ернст. Каталог виставки «Українське малярство XVII-XX ст.» 1929 – С.12.

6. Ф.Ернст. Каталог виставки «Українське малярство XVII-XX ст.» 1929 – С.12.

7. Серед них – двадцять творів П.Левченка, понад двадцять – М.Пимоненка, близько п’ятидесяти – С. Світославського

8. Останні дарунки творів класики надійшли до музею 1993 року: нащадок князівського роду, мистецтвознавець-колекціонер М.Лобанов-Ростовський презентував акварель І.Рєпіна „Запорожець, що сміється»; Канадійсько-українсько мистецька фундація – „Портрет співака О.Мишуги» авторства М.Івасюка, американець українського походження С.Воріх – полотно К.Крижицького „Зимовий пейзаж. Садиба».

9. За рішенням Верховної Ради України від 24 червня 2004 року вся художня колекція, що належала Градобанку, у кількості 457 експонатів, має перейти до Національного художнього музею України. Як перший етап, передано 72 твори, серед них 22 експонати живопису ХІХ – поч. ХХ сторіччя.

10. Т. Астракова, «Воспоминания о Тропинине» // «Современная летопись. Приложение к «Московским ведомостям», 1869, № 12. – с.10.

11. Історія українського мистецтва. Т.4, кн. І. К., 1969. - с. 100.

12. На виставці „Український портрет ХУІІ-ХХ століть» 1925 року, що базувалася на музейній колекції, було представлено 9 творів Г.Гольпейна.

13. Музейне зібрання творів Т.Шевченка було великим і різноманітним. Започатковане ще у дореволюційні роки, воно складалося з численних графічних і живописних робіт. За розпорядженням Уряду Радянської України колекція була передана до новоствореного в Києві Державного музею Т.Г.Шевченка (квітень, 1941). З живописних творів в нашому музеї не залишили жодного. Не тонули лише близько 10 гравюр, і то тільки тому, що вони були в кількох примірниках.

14. „Основа», 1861, №3. – с. 19-21.

15. В.Лашкул. К.О.Трутовський. Життя і творчість. К., 1974. – с. 24.

16. Неопублікований лист К.О.Трутовського//»Образотворче мистецтво», 1940, №5. – с. 32.

17. Л.Вентури. От Мане до Лотрека. М., 1958. – с. 41.

18. «Він брав дерев’яну дощечку або картон, промащував олією з лаком, відшліфовував і писав широкими густими мазками, користуючись середніми номерами пензлів і навіть мастихіном. Коли фарби підсихали, художник шліфував мазки пемзою і знову прописував – тільки вже тоненьким пензлем, а потім, де треба, лесував» – М.Безхутрий. Сергій Васильківський. К., 1970. – с.14.

19. Зібрання його робіт, що почало складатися ще у 1920-і роки, на сьогодні чимале. Значним внеском до нього стали 24 твори майстра, подаровані музею подружжям київських колекціонерів О. Ступіною та Б. Свєшниковим (1986).

20. Альбом „З української старовини” був вдианий у 1900 р. Текст до нього писав історик, професор Д.Яворницький.

21. И.Рєпін. Далекое близкое. М., 1961. – с. 401.

22. Київський період творчості М.Врубеля припадає на 1884-1889 роки. Перші місяці свого перебування в місті жив у М.Мурашка. Працював над розписами Кирилівської церкви, побудованої у ХІІ ст. Виконав ескізи до розписів Володимирського собору. За його ескізами виконані орнаменти в цьому храмі.

23. Роботи у Київському Володимирському соборі виконували учні Київської рисувальної школи. Були залучені Г.Бурданов, С.Костенко, В.Замирайло, Л.К , О.Курінний, С.Яремич, котрі переносили на стіни малюнки з картонів художників – авторів розписів, зокрема В.Васнецова.

24. М.Ге (1831-1894) жив в Україні з 1876 р. Оселився він з родиною на хуторі Іванівський неподалік від станції Пліски Чернігівської губернії. Підтримував дружні стосунки з М.Мурашком та учнями його школи. Серед них виділяв С.Костенка, В.Замирайла, О.Курінного, Г.Бурданова, С.Яремича, Г.Дядченка, І.Пархоменка, котрі були цирими шанувальникаит таланту майстра, послідовниками його художньої та життєвої філософії.

25. 200 творів Ф.Красицького було подаровано музею нащадками художника у 1971 році.

26. І.Сердюк. У пошуках мистецьких скарбів// «Образотворче мистецтво», 1990, №4. – с. 21.

27. Д.Бурлюк. В расцвете сил // Русский голос. Нью-Йорк, 1926, 1 февраля.

на друк