For additional information, please dial the number: Українский живопис ХХ ст.Стильова орієнтованість 1960-70-х років, не обмежена лише фольклорною спрямованістю, підтверджена суворим стилем у художників М.Ванштейна, І.Григор’єва, В.Рижиха, О.Орябинського. В колекції музею живопис цих десятиріч в особах, Г.Бородай, С.Одайника, Я.Левича, І.Макарової-Вишеславської розвиває лінію камерного психологічного живопису, що був альтернативою пафосу сюжетних офіційних картин 1970-х. Світоглядні обрії 1960-70-х засвідчує львівська школа живопису, що цілеспрямовано концентрує мистецьку дію на формальних складових, які не існують без інформативної атмосфери сучасного світового мистецтва. Вона незмінно культивувала і вирізняла індивідуальну стилістичну свободу. Ця теза проілюстрована у музейній збірці неофіційними у 1960-70-х роках абстракціоністами львівської школи К.Звіринським та З.Флінтою: картини цих майстрів надійшли до збірки після виставки 1990 року. Характерність львівської школи доповнює Л.Медвідь з надзвичайним формальним чуттям у втіленні суб'єктивного образного, асоціативного досвіду. Лінія необарокового живопису, показова для творчості видатних художників України ХХ сторіччя, в музейній колекції репрезентована творами Ю.Луцкевича, що послідовно сповідував її. На початку 1980-х років офіційна ідеологія продовжувала культивувати принципи соціалістичного реалізму. Протистояння до неординарного живопису поглиблювалось іншим способом. Зокрема, способом маніпуляцій державної закупівельної політики на користь офіційно-бажаних художників, що негативно відобразилось на комплектуванні колекції живопису як шестидесятників, так і художників наступних десятиріч. Тому в колекції нема картин 1980-х років тодішнього наймолодшого покоління живописців України, які остаточно зруйнували мур соцреалізму і здійснили трансформацію до метафоричної системи мислення і творення. До таких втрат слід віднести резонансну картину А.Савадова і Г.Сенченка “Сум Клеопатри”, проекспонованої вперше в просторі музею в кінці 1980-х років. Художники “нової хвилі” українського постмодернізму представлені в колекції кількома творами О.Голосія, серед яких його знакове полотно “Так”, (1991). |