Перегляд виставки

Ґете-Інститут в Україні та Національний художній музей України презентують виставку >RECORD
AGAIN!<40 років відео-арту.de/ Частина II, що має незрівнянно велике значення для сучасного медіа-арту. У вересні 2011 виставка буде презентована у співпраці з Німецьким культурним центром «Баварський Дім" в Одесі. У 2012 році Ґете-Інститут в Україні представлятиме „40 років відео-арту.de/Частина І".
Таким чином, Ґете-Інститут продовжує тематику, закладену виставкою «Бойс. Пайк. Фостель. Мистецтво акції та відео-арт 1960-1970-х років» (куратор: Дарина Якимова), розробленою в рамках проекту Ґете-Інституту «Центр компетенцій для менеджерів культури». Цей значимий виставковий проект у сфері медіа-арту був відзначений провідним українським інтернет-порталом новин «Українська правда» як найкращий музейний проект 2010 року.
>RECORD AGAIN!<40 років відео-арту.de/ Частина II - це проект Центру мистецтв та медіа-технологій (ZKM), що в місті Карлсруе, у співпраці з Аахенським Людвіг-Форумом, Дрезденським будинком мистецтв та Будинком медіа-мистецтв ім. Едіт Рус міста Ольденбурґ за сприяння Федерального фонду мистецтв. Виступаючи продовженням „40 років відео-арту.de/ Частина І", проект досліджує історіюнімецького відео-арту від його виникнення у 1960-х та 1970-х роках до початку 21 сторіччя. Досліджувати історію відео сьогодні - це передусім знову оприлюднювати аудіо-візуальні записи минулих десятиліть. Багато забутого матеріалу перебуває у музейних сховищах та художніх майстернях, де відсутні технічні можливості навіть для його перегляду. Для запобігання псуванню касет та плівок у 2004 році при Центрі мистецтва і медіа-технологій ZKM в Карлсруе було обладнано лабораторію раритетних відео-систем. На сьогодні ця лабораторія має у своєму розпорядженні велику кількість функціонального обладнання, що завдяки сучасним цифровим технологіям уможливлює перегляд відеозаписів у понад 50 застарілих форматах 60-80-х років, їх високоякісне оцифровування і збереження у такий спосіб для нащадків.
Ґете-Інститут в Україні та Національний художній музей України представляють на виставці 43 твори відео-арту останніх 40 років, які слугують прикладами різноманіття мистецького середовища відео-арту в Німеччині та процес його розвитку - це зокрема роботи Ульріха Рюкріма, Клауса Рінке, Вольфа Калена, Франца Ергарда Вальтера, Райнера Рутенбека, Клауса Бьомлера, а також відомий боксерський поєдинок Йозефа Бойса на documenta 5 в 1972 році.
Ульріке Розенбах та Клаус фом Брух представлені менш відомим твором: це перформанс 1977 року. Відкриттям стануть твори Вольфґанґа Штьорхле, який відігравав важливу роль у середовищі каліфорнійських митців відео-арту 70-х років. Вперше буде показана повна версія твору Гольґера Цукая «Огляд 1982 року» в поєднанні з ранньою версією „Cool in the Pool", а також музичні ролики й відеозаписи 1981 року з «Фестивалю Геніальних Дилетантів» на Берлінському Темподромі та сучасна робота Chicks on Speed. Утопічні соціальні проекти вже у 1970-х роках відкрили для себе медійну роль відео для просвітницької роботи, ведення документації та пропаганди. Від Фрайбургу і до Гамбургу почали виникати численні
незалежні групи, що плекали візії альтернативного телебачення та власного мистецького каналу, використовуючи у зв'язку з цим відео як політичний і соціальний засіб. Прикладом є інсталяція, де інтерв'ю з Ґретхен Дучке, записане у 1985 році Міхаелою Бюшер та Ґердом Конрадтом, доповнюється актуальними матеріалами. До перегляду пропонуються також такі твори як проведена Вольфом Каленом у 1980 році східноберлінська відео-акція разом з А. Р. Пенком під назвою «Увага камера», реконструкція відео-об'єкту Йорґа Герольда 1988 року та робота «Геракл», що також створена у НДР в 1980 році Лутцем Даммбеком. Робота Діґне Меллер Марковіч «Віват, маленький чоловіче - про Вільгельма Райха» та «Ніко-Ікона» Сюзанне Офтерінґер представляють новий жанр «відео-есе».

11.06 у Національному художньому музеї України виступить з доповіддю д-р Ґеорґ Ельбен, куратор Videonale e. V. з Бонну, який представить виставковий проект >RECORD AGAIN!< 40 років відео-арту.de /частина II.
Боннське Відеонале зареєстроване у 1986 році як некомерційне об'єднання під назвою Bonner
Videonale e. V., а перший міжнародний фестиваль та конкурс мистецького відео провело у 1984 році. З тих пір Відеонале належить до найстаріших та найбільш поважних фестивалів відео-арту у Німеччині і в усій Європі. За уявленнями авторів це платформа як для молодих перспективних художників, так і для визнаних митців. З 2004 року постійною резиденцією Боннського Відеонале є Боннський музеймистецтв, співпраця з яким розпочалась у 1993 році програмою Videonale Intermezzo. До партнерів з Бонну належать також Боннська мистецька спілка та кінотеатр Kino in der Brotfabrik.

Повернутись до списку.

на друк