Перегляд виставки

Національний художній музей України

і Stedley Art Foundation

 

представляють проект

Павла МАКОВА

PARADISO PERDUTO

26 вересня - 26 жовтня 2014

27 вересня (субота), 14:00 - кураторська екскурсія

 

Відкриття 26 вересня (п'ятниця), 18:00

 

«...кожній людині потрібно до найменших деталей знати два-три якісь ландшафти. Цих конкретних ландшафтів досить, щоб могти думати. Бо людина не може мислити, не розставляючи певні образи на відбитому назавжди у мозку ландшафті. Крім того, цих ділянок рельєфу досить і для комбінування снів», - писав Тарас Прохасько у книзі «FM Галичина».

Харківські ландшафти дають Павлу Макову безкінечний матеріал для роздумів: досліджені й розібрані ним до найдрібніших деталей, вони й далі відкривають художнику щось, приховане раніше. Широка географія спостережень не заважає майстру повертатись до основного ландшафту, де на нього очікує наступне відкриття. «Paradiso Perduto» виникає в період прочитання праці німецько-американського філософа Ханса-Ульріха Гумбрехта «Після 1945. Латентність як початок присутності», у якій, окрім іншого, Маков віднаходить поняття «ємності» («контейнера»). Художник і раніше звертався до цього образу («Вежа. Мрія», 2010-12; «Українська абетка», 2011), але тепер через «контейнер» починає виявляти себе особлива екзистенційна ситуація сучасного світу - латентність.

Простір «Paradiso Perduto» у виконанні Макова сповнений місць, котрі щось замовчують - це і власне контейнери, і пустоти, і мішені, і рослини. Дивлячись на них, ми можемо відчути присутність того, що досі не проявило себе чітко, але зберігає можливість відбутися. Зі слів художника, «я думав, що працюю з метафорою - і раптом події почали розвиватись так, як я намалював». Те саме може відчути спостережливий і чутливий глядач. Пересуваючись ландшафтами «втраченого раю» Макова, можна осмислити образи й обриси власного раю.

Павло Маков - член Королівського товариства живописців і графіків Великої Британії, Союзу художників України, член-кореспондент Академії мистецтв України. Серед нагород: диплом Угорської асоціації художників «Майстри графіки» (Гьор, Угорщина), Prix d'honneur (Шамальєр, Франція), Нагорода «Золота книга» (Таллінн, Естонія), Гран-прі 1?ої Всесоюзної бієнале графіки (1990, Калінінград), Міжнародної виставки графіки й плаката «4 Блок» (1994, Харків), 1-ша премія Національної трієнале графіки (1997, Київ). Роботи зберігаються в Національному художньому музеї України (Київ), Національному музеї російського мистецтва (Київ), PinchukArtCentre (Київ), Національному художньому музеї Естонії (Таллінн), Державній Третьяковській галереї (Москва), Державному музеї образотворчих мистецтв ім. Пушкіна (Москва), Музеї Вікторії й Альберта (Лондон), Музеї Ашмоліан (Оксфорд, Велика Британія), Музеї Оденсе (Данія), Метрополітен-Музеї (Нью-Йорк), Національній галереї (Вашингтон), Бібліотеці Конгресу США (Вашингтон), Центрі сучасного мистецтва (Осака, Японія) та інших.

 

Повернутись до списку.

на друк