Новини

 

16 березня о 18:30 “Ритм міського життя у працях митців Краківської Групи”

Лектор Павел Політ (м. Лодзь, Польща)

Картини митців – учасників передвоєнної Краківської Групи поєднують зацікавлення елементами щоденного життя з аналізом формальної структури твору. Їй властива тенденція до врівноваження однорідної структури композиції, з тематичними відсиланнями до монотонного потоку перехожих у вуличному русі, міських розваг, політичних маніфестацій, страйків чи поліційного гніту. 

Місто в очах Саші Блондера, Леопольда Левицького чи Станіслава Осостовича – це простір споживання, а в той же час сцена політичних баталій. Лекція стане нагодою для співставлення робіт цих митців з суспільним та історичним контекстом 30 років у Польщі – часом розквіту популярної культури й підсилення політичної напруги.

Реєстрація обов’язкова: https://goo.gl/45YA1j
Вхід на подію за квитком у музей


17 березня о 16:00 “З історії авангардного фільму: Франтішка і Стефан Темерсони”

Лектор Павел Політ (м. Лодзь, Польща)

Франтішка та Стефан Темерсони – це митці, котрі в 30ті роки минулого століття запропонували унікальну формулу експериментального фільму. Їх творчість була спрямована на опрацювання засобів збагачення чуттєвого досвіду та активізації інтелектуальних здібностей глядача. Цю програму вони реалізували в рамках пошуків інтермедіального характеру, що вивчає співвідношення між творчими задумами, сформульованими за допомогою фотографії, рисунку, картини, літературного тексту. 

Моделлю та постійною точкою віднесення для цих практик був фільм, котрий Темерсони сприймали як медіум, що допускає різнорідність процедур образотворення та наділений функцією стимулятора процесів уяви. Поєднуючи поетику фотомонтажу з ліричним виміром кінокадру, Темерсони випередили на десятки років досвід митців – творців нових медіа.

Реєстрація обов’язкова: https://goo.gl/Wo5i2J
Вхід на подію за квитком у музей


30 березня о 18:30 “Аванград – це бездонна яма”

Лектор Анджей Туровський 

Історія авангарду – це частина сучасної історії (модернізму) й разом вони належать до великої формації світу після-середньовічного, тобто нової історії. Без модернізму немає авангарду; можна навіть сказати, що якщо модернізм – це велика культурна формація (в західній культурі), то авангард – це одна з його стратегій. Увага авангарду була направлена в майбутнє й, відповідно, в авангардній думці виникали перші проекти «модернізації світу» й перші утопії щасливих місць чи часів, що заміщували бачення релігійного втраченого раю.

Як маємо сьогодні говорити про авангард? Чим є авангард? Вже пів століття тому в атмосфері 1968 року у Франції авангард називали бездонною ямою, до якої кидають усі не до кінця уточнені й важкі для класифікації новинки. Однак до тепер на основі історії мистецтва ця описова категорія безумовно корисна й зазвичай, не без підстав, використовувана. Важко писати історію модерного мистецтва «без авангарду». 

Розповідаючи про польський авангард варто пам’ятати, що його кордони визначають, з одного боку, такі різні філософії зображення Станіслава Іґнаци Віткевича й Владислава Стжемінського, сформульовані відразу після проголошення незалежності у 1918 році, з другого – метафізика мистецтва Тадеуша Кантора, наростаюча в тіні театру смерті аж по 90 роки ХХ століття. 

В перспективі передовсім польських митців буду під час лекції ставити питання які є фундаментальні елементи авангардизму? Які існують проблематичні та історичні обмеження авангарду ХХ століття?

Реєстрація обов’язкова: https://goo.gl/H18rwr
Вхід на подію за квитком у музей

 

Повернутись назад

на друк